Крылатые фразы про украинскую мову

Крилаті вирази, вислови і цитати про мову і пісню

Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої класики хай стануть для нас взірцем і мірилом.
О. Гончар

Мова - це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.
О. Гончар

Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова.
М. Рильський

Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів.
П. Тичина

Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова.
Леся Українка

Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім"я людини.
Й.-Г. Гердер

Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив.
Сократ

Хто ясно думає, той ясно і говорить.
Н. Буало

Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена.
Вольтер

Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п"янить.
Олександр Олесь

В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт.
Олександр Олесь

Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова.
І. Репін

Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.
М. Гоголь

І возвеличимо на диво
І розум наш, і наш язик...
Т. Шевченко

Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
В. Голобородько

Мова - це глибина тисячоліть.
М. Шумило

Нападати на мову народу - це означає нападати на його серце.
Г. Лаубе

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
Л. Костенко

Немає магії сильнішої, ніж магія слів.
А. Франс

Раби - це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе.
О. Пахльовська

Слово є вчинок.
Л. Толстой

Споконвіку було Слово.
Старий Завіт

Українці - стародавній народ, а мова "їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші.
Е. Челебі

Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодко-співуча, ні з чим не зрівнянна українська мова.
В. Солоухін

Я дуже люблю <...> народну українську мову, звучну, барвисту й таку м"яку.
Л. Толстой

А пісня - це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша. Чим глибша пісня, тим ясніш душа.
І. Драч

Народна пісня - духовне обличчя нації.
А. Міцкевич

Пісня - це коли душа сповідається.
Г. Тютюнник

Українська пісня - це бездонна душа українського народу, це його слава.
О. Довженко

Українська пісня - це геніальна поетична біографія українського народу.
О. Довженко

Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович

http :// petschool . at . ua /

Висловлювання про мову

1. «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу, – проголошує Панас Мирний, – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування».

2. «Мова – доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її», – стверджує О. Гончар.

3. «Поки живе мова в устах народу, до того часу живий народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відібрати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків», – запевняє педагог К. Ушинський.

4. «Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого, А серце б"ється –

виголошує Т. Шевченко.

5. «Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її,

вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за

приступність мови, за багатство мови...» – закликає М. Рильський.

6. «Рідна мова – це музика й малювання душі людської», – переконує Д.

Овсянико-Куликовський.«У кожнім слові – безодня простору», – вважає М. Гоголь.

7. «Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив», – у великій силі слова, у його здатності виражати людську сутність переконує філософ Сократ.

8. «Ми не лише говоримо якоюсь мовою, ми думаємо, ковзаючи вже прокладеною колією, на яку ставить нас мовна доля», – висловлюється Хосе Ортега-і-

9. А ось Павло Глазовий оповідає нам цілу історію про мову, наголошуючи,

тим самим, на її вагомості, злитті з душею народу: «Це було у ту годину, коли Бог створив людину. Зажурилася людина: – Милий Боже, я загину. Звірів ти створив швидкими, надзвичайну дав їм силу, і вони мене задавлять, неозброєну, безкрилу. Бог сказав їй: – Нарікаєш ти дарма, бо мову маєш. А вона ж за все скоріша, сили всякої сильніша. Все вона тобі замінить і не дасть ніде загинуть. Це добро повинна ти, як зіницю, берегти. Попередить зразу мушу: втратиш мову – втратиш душу, силу втратиш, і тебе – навіть курка загребе...»

10. Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості (Іван Огієнко).

11. Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх (Олесь Гончар).

12. Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну,

величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити (Василь Сухомлинський)

13. Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе

(Оксана Пахльовська).

14. Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування (Іван Огієнко).

15. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і

якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу (Ліна Костенко).

16. Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній (Олесь Гончар).

17. Поки живе мова – житиме й народ, яко національність... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань(Іван Огієнко).

18. Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї (Олесь

Вислови про мову відомих, видатних людей, українських письменників підкреслюють значення рідної мови для кожної держави та громадянина.
Крилаті та відомі вислови про українську мову ви знайдете в цій статті.

Вислови про мову українських письменників

Не одцуравсь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала.

Т. Шевченко

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.Олесь Гончар

Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.
Олесь Гончар

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків.
(Костянтин Ушинський)

Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає і відрікається, виконує над собою самовбивство.
(Юрій Шафраник)

Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
(Панас Мирний)

***

Сім’я вже ж вільна і нова.
Та тільки мати ледь жива.
Вона була б і вмерла вже не раз,
Та все питає, і на смертнім ложі, -
а де ж те Слово, що його Тарас
коло людей поставив на сторожі?!.

Л. Костенко

…Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.

Д. Луценко

Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу.

О. Олесь

Т. Шевченко

Людина, яка втратила свою мову, – неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови.
(Павло Мовчан)

Рідна мова - це музика й малювання.

Мова народу, народності чи діаспори - то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження.

В. Овсянико-Куликовський

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу- це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Панас Мирний

Мова росте елементарно, разом з душею народу.

І. Франко

Мова – духовне багатство народу.
Василь Сухомлинський

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови…
Максим Рильський

Вислови про мову відомих людей

Я дуже люблю … народну українську мову, звучну, барвисту й таку м’яку.
(Л. Толстой)

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя.
(Франсуа Вольтер)

Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини.
(Йохан Готфрид Гердер)

Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. М. Гоголь

Якщо ви знаєте крилаті та відомі вислови про мову лишайте їх в коментарях.

Сьогоднішня підбірка цитат буде про ту невід’ємну частину будь-якої нації – про мову. Погодьтесь, без мови нам було б ой як не легко. Будь-яку мову потрібно оберігати та леліяти, а для цього потрібно як мінімум її знати, та на ній спілкуватися. Окрім того важливо не лише сприймати мову, але й розуміти ту часто приховану суть, яку несуть в собі слова. Сподіваюся підібрані мною цитати про мову допоможуть вам якомога краще зрозуміти, пізнати або й відкрити щось нове у мові, на якій ви спілкуєтесь.

Мова надає форму нашим думкам і визначає те, про що ми можемо думати.

Кожна людина розмовляє як мінімум двома мовами: своєю рідною і мовою свого тіла.

Хто не знає нічого про іноземні мови – не знає нічого і про свою.

Змініть мову, на якій розмовляєте і ви зміните спосіб мислення.

У світі існує понад 200 мов, але тільки усмішка розмовляє на всіх них.

Найважче сказати про найважливіші речі, тому що слова применшують їхню важливість.

Мова змушує нас сприймати світ таким, яким уявляє його людина.

Межі знання мови є межами знання світу.

Мова є арсеналом людського розуму, який одночасно містить трофеї свого минулого і зброю для майбутніх завоювань.

Мова – це архів історії.

Мова є інструментом любові і зброєю ненависті. Вона є одночасно червоним прапором попередження про небезпеку і фундаментом дипломатії у світі.

Жінка може говорити на восьми мовах, але не сказати нічого корисного на жодній з них.

Мова є душею розуму, а читання – це ще один процес під час якого культивується інтелект, окрім досвіду повсякденного життя.

Мова – це кров нашої душі, в яку стікають думки і з якої вони ж і виростають.

Мова – це спосіб отримання ідей із вашого мозку без хірургічного втручання.

Із самого дитинства я вірю в магію мови, коли я зрозумів, що одні слова можуть втягнути мене в халепу, а інші витягнути з неї.

Сленг – це така мова, яка закочує собі рукави, плює на руки і береться за роботу.

Мова – то є одяг наших думок, у якому вони виступають перед публікою. Ніколи не дозволяйте цьому одягу приймати вульгарний чи брудний вигляд.

Мова – це сила, це життя, це інструмент культури та інструмент панування та звільнення.

Мова відображає реальність, так як фільтр на об’єктиві камери відображає світлові хвилі.

Поведінка є більш переконливою аніж мова.

Складнощі з мовою є похідними від складнощів з мисленням.

Мова завойовника в устах завойованого є мовою раба.

Наша мова є відображенням нас самих. Мова є точним віддзеркаленням характеру та вдосконалення її носіїв.

Мова торкається душі людини тільки тоді, коли вона використовується як інструмент наповнення життя мужністю, чесністю та здатністю відчувати.

Кожна країна має ту мову, на яку вона заслуговує. Хорхе Луїс Борхес

Народ без власної мови – це лише половина нації.

Мова це чудова річ. Вона використовується для вираження думок, для приховування думок, але найчастіше, щоб замінити думки (мислення).

Мова – це найбільш досконалий і дорогий засіб для вираження думок.

Ми говоримо, бо слова хочуть бути вільними.

Інша мова є інше бачення життя. Федеріко Фелліні

Розмова – найповільніша форма людського спілкування.

Вивчи нову мову – здобудь нову душу. Чеська приказка

Як думки розбещують мову, так і мова розбещує думки.

Якщо ви розмовляєте з людиною на мові, яку вона розуміє, то сказане потрапить до голови. Якщо ж на її рідній мові, то до серця. Нельсон Мандела

Знання однієї мови дозволяє вам увійти в коридор життя, двох мов – відкриває вам усі двері у цьому коридорі. Франк Сміт

Мова – це дорожня карта культури народу. Вона розкаже звідки цей народ прийшов і куди він йде. Рита Мей Браун

Сльози – це німа мова горя. Вольтер

Мова є частиною людського організму, причому вона не менш складна ніж увесь організм.

Людство винайшло мову для того, щоб задовільними свою потребу поскаржитися. Лілі Томлін

Це справді так

Я дуже люблю мову. Як філолог за своїм першим фахом і за покликанням я дуже рада, що мій фах і моє уподобання – це мова. І це, вважаю, чудово: адже чи буде смачним борщ, якщо кухар ненавидить свою професію? Чи вийде ексклюзивною сукня, якщо швачка не любить своєї справи? Звісно, що ні. І хоча так склалося, що я викладаю не лише українську мову, проте саме заняття з мови я люблю найбільше:).

Ось на цій радісній хвилі пропоную вам, шановний читачу, подивитися на мову й слово як на особливий феномен нашого життя… очима видатних особистостей. Звісно, вислови про мову відомих людей я підібрала на власний розсуд й подаю під «власним соусом», тобто зі своїм коментарем.

Вирушаймо в путь

Досить поширеним є уявлення про мову як про інструмент чи засіб досягнення чогось, та насправді мова як явище набагато складніше й глибше, багатогранніше й багатоманітніше.

Мова не просто інструмент , а простір , в якому живемо (Д. Данеш).

Мова – це засіб не виражати вже готову думку, а створювати її , […] вона не відображення готового світосприйняття, а діяльність , що його формує (В. Гумбольдт).

Мова-особистість

Якщо звернемося до уособлення й уявимо, що мова – це істота, більше того – колоритна особистість зі своїм характером, вдачею, здатністю до активної діяльності (про що ми читали щойно у вислові В. Гумбольдта). То яка ж тоді постане перед нами мова-королева? (Чому королева? Бо принцеси мріють, а королеви діють:)).

Мова росте елементарно, разом з душею народу і мало дбає на граматичні правила (І. Франко).

Мова розвивається – змінюється. Усвідомлені зміни є здобутком культури, неусвідомлені – хаотизацією її (В. Задорожний).

Мова перемагає своїх суперників не завдяки якимось внутрішнім якостям, а тому, що її носії є войовничіші, фанатичніші, культурніші, заповзятливіші (А. Мартіне).

Мова мстива : будь-яка наруга над нею призводить до душевної ущербності (П. Мовчан).

Тож мова здатна до росту, розвитку, участі в змаганнях, справжніх перемог і навіть до негарних вчинків – мстивості, щоправда як реакції у відповідь на зневажливе до неї ставлення. Будьмо уважні до Її Величності Мови й обережні у поводженні з нею.

Хоч-не-хоч, а мова керує навіть сильними світу цього:). В наведеному нижче прислів’ї йдеться про граматику – розділ мови, що вивчає морфологію (частини мови) й синтаксис (словосполучення й речення).

Граматиці підкоряються навіть імператори (Латинське прислів я).

Мова та її носії

Якою б діяльною королевою не була мова, проте її королівство – це ми, люди, її носії. І тут звертаємося спочатку до окремої людини, а далі – до цілого народу. Які ж стосунки вимальовуються в цьому напрямі?

Людина вища за тварину здатністю до мови , але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою (Сааді).

Якщо людина не знає мови народу , на землі якого проживає, то вона є або гостем, або окупантом, або не має розуму (Ш. Бернар).

Кожний народ доти народ, доки володіє власною мовою і в цьому – його культурна суверенність. І тільки-но з тих чи тих причин він втрачає можливість вживати й культивувати свою мову, він перестає бути тим, ким він був і мусить бути (Ч. Айтматов).

Не використовуючи сповна своєї мови , тої національної перетворювальної машини, цілий народ слабіє і поволі дегенерується у всіх ділянках життя (К. Чехович).

Врешті-решт мене приваблює лише мальовнича, майже етнографічна сторона мови, що відрізняє її від усіх інших мов як таку , що властива певному народові певного походження (Ф. де Сосюр).

Тож переконуємося в тому, що мова – людина – народ – поняття нероздільні. І дуже важлива зв’язка саме мова – народ , адже мова є визначальною рисою народу, а народ, зі свого боку, має опікуватися своєю мовою, турбуватися про неї, захищати й оберігати, а головне – говорити рідною мовою .

Рідна українська мова

А ці ось вислови стосуються нашої рідної української мови :

Мова – це також обличчя народу , воно тяжко спотворене (Ліна Костенко)

Спасіння нашого краю в нашому слові (П. Куліш).

Двома руками я за те, що мова – обличчя народу, зокрема й наша мова – це обличчя нас, українців. А от щодо другого вислову, то цікаво, що Панько Куліш висловив цю думку задовго до нашого часу, але вона актуальна й нині.

Слово

Дуже часто ми говоримо не про мову загалом, а про слово , його вагу, характеристики. На мій погляд, в цьому разі ми вживаємо слово в якомусь образно-узагальненому значенні.

Спочатку звернемося до Біблії

Глибокі води – слова вуст людини (Соломон).

Ці ж слова царя Соломона, який відзначався особливою мудрістю від Бога, підтверджує Папа Іван-Павло II:

Це правда, що важко зміряти слів глибочінь (Папа Іван-Павло II ).

Інші бачення суті й властивостей слова у таких висловах:

Слово – перше дзеркало духу , а дух – не останній водій слова (Петрарка).

Впевнена, що слово відображає і наш духовний стан, і душевний настрій. Тут можна багато мудрствувати, і кожен матиме рацію, тож залишаю це поле для роздумів для вас, шановний читачу.

Життя – сонце, письменник – дзеркало, слова сонячні зайчики (В. Жемчужников).

Красивий образний вислів, та хочеться його сформулювати більш зрозуміло й прагматично: покликання письменника – відображати життя за допомогою слова чи з іншого ракурсу: саме за допомогою слова письменник відображає наше життя .

Важко визначити, де зароджується слово – у словах чи у предметах, – проте коли слова роз їдає іржа та їхній смисл стає приблизним , наші вчинки також втрачають сенс (О. Пас).

Дуже не хочеться, щоб іржа роз’їдала слова і їхнє значення ставало приблизним, адже це вже пахне словоблудством…

Слово – це сама людина . Нас зіткано зі слів. Вони єдина наша реальність, принаймні єдине свідчення того, що ми існуємо. Без мови немає ні думки, ні того, про що мислити ; і перше, що робить людина, стикаючись з чимось незнайомим, – присвоює йому ім я, називає його (О. Пас).

І хоч у прирівнянні людини до слова вбачається гіпербола, проте погоджуюся на сто відсотків, що людина без мови, а, відповідно, без здатності мислення перестає бути людиною. Це вже просто рослинка, яка викликає лише жалощі. А таке, на жаль, трапляється з психічно хворими людьми. Та ще гірше, якщо таке трапляється зі здоровими носіями мови:).

Поетично про слово й мову

А зараз про слово, мову, рідну мову й ставлення до неї:

  1. Слово не дане ослові,

Дано йому лиш крик.

Топчеться брудно по мові

Рідна орда недорік.

Жайвора пісня – вічна,

Вічний і крик ослів.

Тільки людина калічить

Мову своїх батьків (В. Гей).

А ці рядки мені подобаються своїм зменшено-пестливими формами та якостями мова. Звісно, що образно й трохи гіперболізовано, та чому й ні?

  1. І темрява клубочиться зимово,

І душі нам просотує сльота.

Горнись до мене, мовенятко, мово ,

Неторкана, ґвалтована, свята (М. Фішбейн).

Гарна й досконала мова

На цій хвилі перейдемо до понять гарної та досконалої мови. Відверто кажучи, я вважаю, що нічого досконалого в цьому світі немає, проте зараз звернемося до інших думок:):

Гарна мова надає пристойної форми навіть дурним думкам (В. Швебель).

Найдосконаліша мова та, що висловлює найбільшу кількість понять найменшою кількістю слів (П. Буаст).

Звісно, геть не хочеться, щоб гарна мова прикривала чиюсь дурість, хоча на практиці так частенько трапляється. А от про те, що багатослів’я не свідчить про мовну досконалість, то це чи не кожному з нас треба пам’ятати. Адже так інколи хочеться поговорити, та ще й шикарними, карколомними фразами:).

Мова + культура = мовна культура

Тож і продовжимо тему говоріння, культурно кажучи спілкування. Спілкуються всі люди. Та чи кожного мовця приємно слухати? Звісно, що ні. Так, наприклад, засмічена мова лише викликає відразу. Про культурне спілкування й нормовану мову в такому вислові:

Якщо для спілкування людей взагалі потрібна мова , то для культурного спілкування потрібна мова наче в квадраті , що культивується як своєрідне мистецтво – мова нормована (О. Пєшковський).

Більше того, на думку Івана Огієнка, мовна культура безпосередньо стосується великої політики.

Велика мовна культура конче веде й до великої сили політичної (І. Огієнко).

І далі перейдемо не до політичної сили (прошу вибачення, але не подобається мені ця марудна тема), а до… невнормованої мови, яка в українців зветься коротко й колоритно – суржик, тобто засмічена мова.

Суржик і чистота мови

Засмічену мову українці традиційно називають суржиком, який у прямому значенні – це «суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса», а в переносному – це «елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови», тобто нечиста мова.

А ось як бачать сутність суржику як мовного явища наші сучасники:

Суржик – це правила утворення безладу (М. Флаєр).

Справді, чи можна встановити якісь правила суржику? Інше питання – навіщо?

Суржик – це суміш морозива та мила. Ні зїсти, ні помитися (М. Петровський)

Досить образно й досить гостро. Цікаво, якою б така суміш була на смак? Однозначно, що дуже не смачною і геть не їстівною.

Тож переходимо від такого бридкого суржику до більш приємного явища – чистоти мови .

На все впливає мови чистота :

Зір глибшає, і кращають уста,

Стає точнішим слух,

А думка гнеться,

Як вітром розколихані жита (Д. Павличко) .

Лише для носіїв мови

Дорогий читачу! Нарешті кілька висловів-порад для нас з вами: спочатку трохи прямо, далі трохи жартівливо (але, безперечно, досить актуально):

Ви чуєте, що ви говорите ? – Ні, я не люблю підслуховувати. 🙂

Особисто для носіїв УКРАЇНСЬКОЇ мови (погоджуюся двома руками):

Не треба говорити так, як усі , щоб не виділятись, треба звикнути до правильного наголосу і скрізь, з усіма говорити правильно . Тоді й «усі» поступово звикнуть і до кварта л, і до фено мен, і до експе рт (А. Коваль).

І насамкінець закликаю кожного бути МУДРИМ:

Немає людини, яка б не робила помилок, але той, хто виправляє свої помилки, – мудрець (Китайська мудрість).

Ось на цьому наш огляд мови й слова за допомогою висловів про мову відомих людей завершився. Та геть не вичерпалися вислови про мову, яких кожен з вас, упевнена, знає кілька напам’ять ще зі шкільних років. Тож закликаю опановувати мову й далі.